Неофіційний переклад
з болгарської
„Труд”, 08.03.2014р.
Немає жодного виправдання військовому втручанню
- Ваша Високоповажносте, чи Ви вважаєте, що найкритичніший момент кризи подоланий?
- На жаль, його не подолано з прийняттям рішення Верховної ради АРК про проведення референдуму 16 березня, який передбачає приєднання Криму до Російської Федерації, ситуація загострилася. Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на яку поширюється дія Конституції та закони України, тому це прямо суперечить Конституції України і Конституції самої АРК. Відповідно до Конституції України, повноваження для призначення референдуму з питань територіальних змін, належать виключно Верховній Раді України. У цьому контексті, згадане рішення було незаконним, а всі рішення, прийняті на цій основі, будуть нелегітимними. Україна є суверенною і незалежною державою з недоторканою територією і будь-яке втручання в її внутрішні справи неприпустиме.
- Як би ви прокоментувати той факт, що дату референдуму було перенесено з 30 на 16 березня?
- Мене особисто це не дивує. Тому що ще спочатку це була спланована акція і було зроблено усе можливе, щоб анексувати Автономну Республіку Крим. Незаконне вторгнення російських військ в Україні є порушенням двосторонніх угод про Чорноморський флот, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, імперативних норм міжнародного права. А Російська Федерація є також гарантом суверенітету і територіальної цілісності України по Будапештському меморандуму.
Все це - послідовна лінія з кінцевою метою приєднання Криму до Росії. Всі дії самопроголошеної кримської влади, створеної під дулом автоматів, є нелегітимними та суперечать українським законам. Немає жодного виправдання військовому втручанню з боку Росії. Українці самі розберуться зі своїми проблемами.
- Але Москва заперечує з аргументом, що нова влада у Києві є нелегітимною і офіційно оголосила, що для Росії Віктор Янукович є законним Президентом України. Що ви думаєте про зміну влади в Києві і як спростувати твердження Москви?
Відповідно до угоди, підписаної колишнім Президентом, опозицією і офіційними представниками трьох країн ЄС, але не підписаної російським представником, протягом 48 годин мали прийняти, підписати і опублікувати закон, яким відновлювалася Конституція України 2004 року. Проте, колишній Президент не підписав у визначений час прийнятий парламентом закон і фактично порушив документально зафіксовані угоди. Відтак, спроби звинувачувати нинішню державну владу у невиконанні угоди від 21 лютого не відповідають дійсності. 22-23 лютого парламент ухвалив низку рішень, які визначають подальший розвиток політичного процесу в Україні і регламентують діяльність державної влади. Він також прийняв постанову про самоусунення Президента України від виконання його конституційних обов'язків і призначив дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року. Іншою постановою Верховна Рада, відповідно до Конституції, поклала на пана О.Турчинова обов’язкі Президента України. За новий уряд проголосувала нова більшість в парламенті, обраного у 2012 році на виборах, визнаних міжнародною спільнотою. Вона була підтримана й депутатами від Партії регіонів, тобто колишньою правлячою партією. Відтак, говорити про нелигітимність влади у Києві неприйнятно.
- Що ви думаєте призвело до нинішньої кризи і до поділу, якого ми бачимо в Україні?
- Дякую, це дуже важливе питання. Тому що, зазвичай, аналізуються наслідки, а не причини. Я глибоко переконаний, що причина - це відмова колишнього уряду підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але, чому це сталося? Згадаймо проблеми з українським експортом в Росію, які виникали до Вільнюсу. Усе логічно - Угода не підписується, український народ виходить з мирним протестом на Євромайдан. Україна завжди мала великий європейський інтеграційний потенціал. І люди вимагали підписання Угоди з ЄС, міліція, правоохоронні структури, жорстоко побили мирних демонстрантів. Винних не карали, ситуація загострилася. Гадаю, що проблема - в геополітичному виборі українського народу, який зробив його на початку 90-х років XX століття, коли ми стали незалежною державою.
- Процес підписання Угоди про інтеграцію з ЄС був довгим і були сигнали, що можна очікувати провалу. Що сталося в останній момент?
- Це був великий сюрприз для всіх. Хоча, тоді уряд говорив не про відмову, а про відкладення підписання - щоб краще підготуватися, врахувати наші економічні інтереси, особливо щодо створення Зони вільної торгівлі. Тепер ви бачите, що новий уряд скасував це рішення і готовий найближчим часом підписати Угоду з ЄС. Європейський Союз також.
- Чи цей поділ населення в Україні, про який зараз говориться, насправді реальний - на проєвропейські і проросійські налаштовані громадяни, або є вплив зовнішніх сил?
- Ви самі відповіли на це питання. До цієї глибокої і безпрецедентної кризи, яка сталася, у нас був консенсус і більшість українців, у різних роках по-різному, але від 50 до 65 відсотків, підтримували європейську ідею, при цьому, в різних регіонах України. Вона завжди об'єднувала суспільство і націю. І раптом сталося роз’єднання. Застосовується тиск, провокації, тітушкі і невдовзі до підписання Угоди у Вільнюсі, і декілька тижнів після цього, з’явилися ці антиєвропейські настрої, з якими ми досі ніколи не стикалися. Про що це говорить - це все свідомо підготовлено не в країні.
- Як Ви бачите економічне майбутнє України в цій ситуації поділу, а також маючи на увазі важкий економічний стан країни?
- Ми перебуваємо у дуже глибокій економічній і фінансовій кризі, реально українська економіка знаходиться на межі банкрутства. У нас великий зовнішній борг, золотовалютні запаси держави різко скоротилися, підірвалася довіра до гривні. Погіршуються також соціальні показники, існує ризик щодо своєчасності виплат пенсій, зарплат, стипендій. Новий уряд прийме непопулярні рішення з відновлення економіки, стабілізації гривні, для полегшення інвестиційного клімату, тому що нестабільність - це загроза для іноземних інвесторів. Тут дуже важлива заявлена допомога з боку ЄС, МВФ, США. На мою думку, все вимагає великих зусиль і часу. Але є дуже складне і чутливе питання - щодо подальшого розвитку економічних відносин з Російською Федерацією. Важливо знайти рішення для східної частини України, де багато підприємств і заводів, тісно пов'язаних з російською економікою і експортно-орієнтованих на Росію, - в цьому полягає проблема. Вона величезна також з соціальної точки зору.
Але спочатку потрібно знайти мирний вихід з нинішньої кризи. В Криму та східних регіонах ситуація дестабілізується свідомо. Дискредитується уряд у Києві, а потім стверджується, що він не в змозі захистити російськомовне населення в Україні. Що роблять російські війська в Криму? Ніякої загрози для російськомовного населення немає, немає жодної скарги й на адресу омбудсмена стосовно порушення їхніх прав. З 58% населення Криму - це росіяни. Кого захищають російські війська (а це не є сили самооборони), які незаконно вторглися там, я не можу собі уявити. Там є українці, кримські татари, які дуже стурбовані. Давайте не будемо забувати також про болгар. Говориться про захист від терористів, бандерівцiв, радикалів. Це велике перебільшення й йому ми „зобов’язані” радянським стереотипам. Російські інформаційні канали здійснюють маніпуляцію та пропаганду через брехню. А у брехні ноги короткі (болгарське народне прислів’я). І таким чином дестабілізуються Крим і Східна Україна. Ось чому зараз основний пріоритет уряду – це збереження суверенітету і територіальної цілісності країни.
- Які настрої в болгарській громаді?
- У нас є контакт з болгарськими товариствами. В цілому, вони спокійні, але дуже стурбовані. Коли по вулиці йде військовий з автоматом, та й ще іноземний, цього ніхто не може сприйняти за нормальне явище. Вважаю, навряд чи знайдеться болгарин, який би сказав, що хоче приєднатися до Росії.
- Які, на Вашу думку, найгірший і найкращий сценарії надалі? Ви припускаєте, що може бути громадянська війна?
- Глибоко сподіваюся, що ми уникнемо найгнітючіший варіант. Не можу собі уявити, щоб росіяни стріляли в українців. Це - абсурд, ми повинні не допустити цього. Відтак, вважаю, що дипломатичні зусилля повинні продовжуватися, ще не пізно, щоб досягнути мирного рішення проблеми. Потрібно негайно відновити політичний діалог між Москвою і Києвом, що на даний момент фактично відсутній. Не можна через те, що тобі не подобається уряд даної країни, вводити туди війська, і це в XXI столітті! Не можна ігнорувати свої зобов'язання по Будапештському меморандуму. Це є неприпустимим. Росіян в Україні більше 8 мільйонів людей, у них є всі можливості для розвитку своєї національної культури. Новий мовний закон врахує досвід інших держав, а також наш особистий досвід і ми будемо працювати над ним за участю представників національних меншин, разом з європейськими експертами. Оптимістичний сценарій, це мирний розвиток - через переговори і діалог, тут треба все покласти на стіл. Але потрібна політична воля й Російської Федерації, вона дуже важливий гравець і повинна взяти участь. Сподіваюся на це, інакше ми зайдемо в глухий кут. Вже існує реальна загроза Чорноморському регіону, регіональній та міжнародній безпеці. А Болгарія знаходиться зовсім недалеко від Криму.
- Чому сьогодні, коли говоримо про глобалізацію, відкриваються кордони, ми бачимо в багатьох місцях світу спроби розподілу, локальні конфлікти? Чи це прокидання націоналізму або економічні інтереси?
- Це - глобальне питання, але відповідь можна знайти також у зв’язку із ситуацією в Україні. Впевнений, що передусім йдеться про боротьбу за цінності. Давайте повернемося до Євромайдану - люди вимагали Угоди з ЄС. Ніхто не диктував європейський вибір народу. Ще в 1993 році ми мали парламентську постанову про основні напрямки зовнішньої політики, в якій європейська інтеграція була визначена в якості пріоритету. Відтоді країна послідовно йде цим шляхом, незалежно від зміни парламентів і урядів, в тому числі дотеперішнього. А, оскільки протест розпочався через непідписану асоціацію з ЄС, він швидко трансформувався на вимоги щодо справедливості, чесності, прозорості, чутності влади. Це - європейські цінності. Україна є незалежною європейською державою, її суверенітет і територіальну цілісність необхідно поважати. Все інше є неприпустимим.