Характерними рисами болгарської економіки є високий рівень лібералізації та відкритості, низьке податкове навантаження та дотримання європейських стандартів при виготовлені продукції.

Країна не входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), а також до зони євро.

З метою активізації бізнес-середовища в країні створено низьку систему оподаткування.

Корпоративний податок в Болгарії – 10%.

Податок на доходи фізичних осіб – 10%.

Розмір ПДВ  – 20%.

presentation-of-ukraine-intensive-exports-program-dmitro-miroshnikov.pdf

mestex-general-presentation-2020-dmitriy-beketov-1.pdf

ІІІ. Торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво України з Болгарією

Болгарія є важливим ринком збуту української продукції на ринку ЄС, де традиційно формувалося позитивне для нашої держави сальдо зовнішньої торгівлі, і є найбільшим торгово-економічним партнером України в Балканському регіоні.

Торгівля товарами та послугами з Болгарією у 2014 - 2023 рр.

(млн. дол. США)

Торговельно-економічне співробітництво

У січні–грудні 2024 року структура двосторонньої торгівлі змінилася.

За даними Держмитслужби України, за 2023 рік, загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною і Болгарією склав 3,123 млрд. дол. США (↓10,25% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 р.). Експорт з України в Болгарію склав 904,6 млн. дол. США (↓36,74%), тоді як товарний імпорт з Болгарії в Україну досяг 2,219 млрд. дол. США (↑8,24%).

На перші позиції українського експорту до Болгарії вийшли стальний прокат, чорні метали і вироби з них (41,76%), на другій - соняшникова олія і рослинні олії (18,2%), на третій- насіння соняшнику, ріпаку та інших олійних культур (5,0%), на четвертому - цукор (4,7%), за яким деревина і вироби з неї (2,9%) і запчастини до залізничних локомотивів (2,1%).

П’яту частину болгарського імпорту склали нафтопродукти (дизпаливо) – 18,97%, на другій позиції – мінеральні та хімічні добрива (7,8%), на третій –  лікарські засоби та препарати (1,58%), на четвертій – промислове обладнання та механізми – (1,32%), на п’ятій – скло і скловироби (1,32%), на шостій - плоский прокат і вироби із сталі (1,31%), на сьомій – полімери і пластмасові вироби (1,2%).

Ріст болгарського експорту в Україну у 2023 р. відбувся завдяки стабільним поставкам дизельного палива (18,97%), та «інших» вкрай важливих для України товарів на суму 1 млрд 290 млн. дол. США (58,12%), що загалом становить понад 3/4 імпорту з Болгарії.

За даними Держстату, за січень-грудень 2022 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Республікою Болгарія становив 3,48 млрд доларів США (↑230,4% до аналогічного періоду 2021 року), при цьому експорт склав 1, 43 млрд дол. США (↑158, 8%), імпорт - 2,05 млрд дол. США (↑335, 7%). Сальдо зовнішньої торгівлі для України за 2022 рік в умовах  військової агресії проти України згідно Держстату України було від'ємне і становило 627,9 млн дол. США.

Дві третини українського експорту до Болгарії склали сталевий прокат і напівфабрикати, чорні метали, а також соняшникова олія, насіння соняшнику та інші олійні культури. Зокрема, основні позиції українського товарного експорту: прокат, чорні метали та вироби з них (32,7%), насіння соняшнику та інших олійних культур (29,6%), олія соняшникова та інші рослинні олії (19,8%). обладнання та механізми (5,9%), деревина та вироби з неї (1,7%)

Зростання болгарського експорту у 2022 році відбулося за рахунок збільшення поставок в Україну дизельного палива та нафтопродуктів, а також «інших» надзвичайно важливих для України товарів (на суму 900 млн дол. США).

За даними Національного статистичного інституту Болгарії, частка України в структурі болгарського експорту за 2022 рік досягла 2,4%, а в структурі імпорту – 3,16%.

--

У структурі українського експорту послуг до Болгарії у 2021 році (офіційні дані за 2022 рік не оприлюднено) основними їх видами були: транспортні послуги (63,0%), бізнес-послуги (15,8%), послуги у сфері телекомунікацій та інформаційні послуги (12,9%).

Частка Болгарії в географічній структурі експорту послуг з України сягала 0,5%.

У структурі українського експорту послуг до ЄС Республіка Болгарія посідала 18 місце серед країн ЄС.

У свою чергу, основними видами українського імпорту послуг з Болгарії були: послуги, пов'язані з подорожами (49,9%), транспортні послуги (40,9%), бізнес-послуги (4,9%).

Частка Болгарії в географічній структурі імпорту послуг в Україну становила 0,8%.

У загальних обсягах українського імпорту послуг з країн ЄС Болгарія посідала 15 місце.

Інвестиційна співпраця

За даними Національного банку України, станом на 31 грудня 2021 року (нові дані за 2022 рік не оприлюднені) Болгарія інвестувала в економіку України 100,7 млн дол. США (в т.ч. інструменти власного капіталу та боргові інструменти). Найбільший обсяг болгарських інвестицій надійшов у сферу оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автомобілів і мотоциклів – 47,2 млн. дол. США, що становить 54,4% від загального обсягу болгарських інвестицій.

Болгарські інвестиції також були спрямовані в такі сфери: сільське господарство, лісове господарство та рибальство; будівництво; інформація та телекомунікації, освіта; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок; охорона здоров'я та надання соціальної допомоги; надання інших видів послуг. Однак інформація про обсяги інвестицій у ці сфери є конфіденційною відповідно до Закону України «Про державну статистику», оскільки інвестиції в них надійшли не більше ніж від двох суб’єктів господарювання.

За експертними оцінками, українські інвестиції в Болгарію спрямовані в металургійний сектор, туристичний бізнес, будівництво та торгівлю нерухомістю, торгівлю та ремонтні послуги.

На початок 2022 року в Болгарії зареєстровано близько 600 компаній з українським капіталом. В Україні представлено близько 350 підприємств за участю болгарського капіталу та представництв болгарських компаній.

Однак офіційна статистика не відображає реального стану інвестиційного співробітництва, оскільки більшість інвестицій здійснюється болгарськими та українськими компаніями через треті країни.

Серед позитивних прикладів співпраці варто відзначити діяльність у Болгарії української ІТ-компанії «SoftServe», яка представлена на болгарському ринку власним Центром розробки програмного забезпечення в місті Софія та входить до переліку найкращих аутсорсингових компаній світу.

Важливим механізмом українсько-болгарського співробітництва в економічній та інвестиційній сферах залишається Спільна українсько-болгарська міжурядова комісія з економічного співробітництва.

Інтереси українського бізнесу в Болгарії представляють Почесні консули України в Русе, Пловдиві та Бургасі, Болгарсько-українська індустріальна палата (BUIK) у Софії.

У Болгарії виходить електронний бюлетень BUIK, який містить експортні та інвестиційні пропозиції українських регіонів та окремих компаній, іміджеві, туристичні та позиційні матеріали.

Співпраця в транспортній та туристичній сферах

Результативна була співпрацю останніх років до початку російської агресії у транспортній та туристичній сферах.

Активному розвитку співпраці між державами сприяла наявність прямого регулярного авіасполучення між Києвом і Софією. Тим часом, коли декілька українських, болгарських та міжнародних авіакомпаній мають право здійснювати прямі пасажирські та вантажні перевезення між двома державами, регулярні прямі рейси призупинені через російське військове вторгнення в Україну.

10 серпня 2020 року введено в експлуатацію сучасний поромний комплекс в с.Орлівка Ренійського району Одеської області з міжнародним пунктом пропуску через державний кордон: Орлівка (Україна) – Ізачча (Румунія), що скорочує транспортне сполучення між Україною та Болгарією.

Поромна переправа забезпечує прямий вихід з півдня Одеської області до Європейського Союзу, скоротивши шлях на 200 км, а час оформлення вантажу на 10-12 годин. 12 лютого 2021 року поромний комплекс Орлівка (Україна) – Ізачча (Румунія) офіційно розпочав пасажирські перевезення.

Додатковий позитивний поштовх для туристичної співпраці між двома державами надало запровадження У 2017 році безвізового режиму для громадян України для поїздок до ЄС.

За підсумками 2021 року Болгарію відвідало 250 тис туристів з України, що на 85% більше аналогічного показника 2020 року. За кількістю туристів Україна посіла 5 місце серед країн світу, які відвідують Республіку Болгарію, обійшовши такі країни, як Румунія, Туреччина, Німеччина та Греція.

У воєнний час співпраця на туристичному напрямі призупинена.

Інформація

шодо існуючого в Болгарії порядку реєстрації юридичних осіб в т.ч. за участю нерезидентів та здійснення ними окремих видів діяльності

Згідно із законодавством Болгарії (Закон РБ про торгівлю http://lex.bg/laws/ldoc/-14917630) процедура реєстрації компанії на території країни є однаковою як для резидентів, так і для нерезидентів (іноземних фізичних і юридичних осіб). Відповідно до болгарського законодавства немає обмежень щодо розміру іноземного капіталу компанії, яка зареєстрована в РБ.

Починаючи з 01.01.2008 року всі види фірм та дочірні підприємства іноземних компаній реєструються у Торговельному реєстрі, який адмініструється Агентством з питань реєстрації (Агенция за вписвания) при Міністерстві юстиції РБ (Министерство на правосъдието). Разом з реєстрацією компанії одночасно отримується єдиний ідентифікаційний код, який у подальшому використовується для торговельних, податкових, соціально-страхових, статистичних та ін. цілей. Ідентифікаційний код діє упродовж цілого періоду функціонування компанії. Для того щоб фірма розпочала свою торговельну діяльність не вимагається ніякої додаткової реєстрації.

Вимоги щодо реєстрації кожного окремого виду торговельного товариства (компанії) або дочірньої іноземної компанії викладені у Законі про торгівлю.  

Згідно з болгарським законодавством існують такі види підприємств:

а) одноосібний торговець (единоличен търговец ЕТ) – будь-яка фізична особа з місцем проживанням в Болгарії, без вимоги щодо наявності установчого капіталу;

б) торговельні товариства (търговски дружества):

спільне товариство (събирателно дружество СД);

командитне товариство (командитно дружество КД);

товариство з обмеженою відповідальністю (дружество с ограничена отговорност ООД);

одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю (дружеството с ограничена отговорност на едно лице – ЕООД);

акціонерне товариство (акционерно дружество АД);

одноосібне акціонерне товариство (единолично акцирнерно дружество ЕАД);

командитне товариство з акціями (командитно дружество с акции КДА).

До складу спільного товариства можуть бути включеними як фізичні, так і юридичні особи. Співвласники несуть необмежену і солідарну відповідальність за забов’язаннями компанії. Основний капітал формується за рахунок пайових внесків співвласників – кошти або не фінансові внески (будівлі, магазини, товари ті ін.), які вносяться і записуються до основного капіталу, і у такий спосіб стають власністю компанії. Основний капітал СП збільшується за рахунок: залучення нових співвласників, капіталізації частини прибутків (після обкладення податком); накопичення резервів і їх трансформацію в основний капітал. Основний капітал зменшується через вихід з компанії співвласників або з огляду на покриття втрат.

Командитне товариство засновується шляхом укладання договору між двома і більше особами для здійснення торговельної діяльності під шапкою загальної фірми, за умов коли один або більше співвласників є солідарно та необмежено відповідальними за зобов’язаннями компанії, а решта є відповідальними у розмірі внесків, які були домовлені попередньо. Управління та представництво компанії здійснюється необмежено відповідальними співвласниками. Основний капітал КТ формується за рахунок пайових внесків необмежено та обмежено відповідальних співвласників. Обсяг внесків обмежено відповідальних співвласників вписується до установчого договору, а необмежено відповідальні співвласники беруть участь не менше ніж 1/10 від капіталу КТ. У такий спосіб основний капітал КТ складається із двох частин: основний капітал необмежено відповідальних співвласників та основний капітал обмежено відповідальних співвласників.

Товариство з обмеженою відповідальністю може створюватися однією абр більше фізичними або юридичними особами, які є відповідальними за своїми зобов’язаннями компанії своїм пайовим внеском до капіталу компанії. Кожен співвласник має прав на частку від прибутку, яка є відповідною у процентному співвідношенні до основного капіталу компанії. Основний капітал ТОВ формується під час його створення (мінімальний розмір 2 болгарських лева, приблизно 1 євро).

Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю утворюється однією фізичною або юридичної особою, яка є одноосібним власником капіталу. Компетентність компанії вирішується одноосібним власником капіталу.

Характерною ознакою для ОТОВ та ТОВ, що їхній капітал може бути мінімум 2 болгарських лева (1 євро) і складатися з відповідних паїв. Передача паю компанії відбувається шляхом нотаріального засвідчення підписів на договорі, про що вносяться зміни до Торговельного реєстру. Органами управління є загальні збори співвласників або виконавчий керівник/ки компанії.    

Акціонерне товариство може бути заснованим у два способи: з підпискою – кожна окрема особа акцію у відповідності до здійсненого внеску (фінансового чи не фінансового), і без підписки – дві або більше осіб записують на себе капітал акціонерного товариства. Капітал АТ є розподіленим на акції. Компанія відповідає перед кредиторами своєю власністю. Мінімальний капітал, необхідний для заснування АТ має складати 50 тис. болгарських левів (приблизно 25 тис. євро).

Одноосібне акціонерне товариство засновується однією особою, тобто ця фізична або юридична особа є одноосібним власником капіталу.

Акціонерні товариства мають такі органи управління: загальні збори акціонерів чи рада директорів (одноступенева система), або наглядова рада та управлінська рада (двоступенева система). Акції можуть бути іменними і такими, що належать подавцям. Також можуть видаватися і привілейовані акції. Іменні акції є готівковими і безготівковими. Акції, які належать подавцям передаються і закладаються з їхньою передачею. Передача на іменні акції здійснюється за відповідною ухвалою, про що має бути здійснений запис до поіменної книги акціонерів. Безготівкові акції передаються шляхом вписування до реєстру Центрального депозитарія АТ.

Командитне товариство з акціями засновується на основі договору, з паралельною видачею акцій акціонерам у відповідності до здійснених ними внесків. Кількість обмежено відповідальних співвласників не може бути меншою ніж 3, тобто одночасно є обмежено і необмежено відповідальні співвласники. Органами управління командитних акціонерних товариств визначені Законом про торгівлю такими, як у акціонерному товаристві з одноступеневою системою, тобто рада директорів – складається з необмеженої кількості відповідальних співвласників. На загальних зборах право голосу мають лише обмежено відповідальні співвласники. Необмежено відповідальні співвласники (акціонери), коли і мають акції, беруть участь тільки з дорадчим голосом. Мінімальний капітал необхідний для створення акціонерного командитного товариства складає 50 тис. болгарських левів (біля 25 тис. євро).

Процедура реєстрації та документи, які вимагаються для неї, викладені у Законі РБ про торговельний реєстр (Закон за търговския регистъ http://www.tita.bg/page/301). Перелік необхідних для реєстрації документів викладений у ст. 13 Закону. Процедура реєстрації може тривати різні проміжки часу в залежності від виду реєстрованої компанії. Необхідно мати на увазі, що процедура реєстрації акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю триває біля 5 робочих днів з моменту подачі відповідних документів. Реєстрація дочірньої іноземної компанії триває біля двох тижнів. Зареєстрована компанія або представництво іноземної компанії стає дієздатною юридичною особою з дати вписання до Торговельного реєстру.

На відміну від торговельних товариств та дочірніх іноземних компаній, торговельне представництво іноземної компаній створюється за допомогою реєстрації у Торговельному реєстрі і Болгарській торговельно-промисловій палаті і є об’єктом вторинної реєстрації у реєстрі БУЛСТАТу – єдиний національний адміністративний реєстр при Агентстві зі вписування (у відповідності до Закону РБ про реєстр БУЛСТАТ, http://lex.bg/laws/ldoc/2135503074).

Незалежно від того чи є компанія резидентом або клоном (представництвом) іноземної фірми, вона має зареєструвати предмет своєї діяльності – будь-який вид діяльності, який не заборонений законом. Коли для виконання окремого виду діяльності, згідно з відповідним законом, вимагається ліцензія або дозвіл, така діяльність може здійснюватися лише після їх отримання.

Порядок оподаткування торговельної діяльності (надання платних послуг) у Болгарії регулюється Законом про корпоративне оподаткування прибутків (http://www.lex.bg/laws/ldoc/2135540562). Згідно зі згаданим законом, іноземні юридичні особи обкладаються податком на доходи, які були отримані на місці господарської діяльності у РБ, в рамках розпорядження майном на місці здійснення господарської діяльності, а також доходи, які були отримані з джерел на території Болгарії. В країні встановлено корпоративний податок у розмірі 10%, який здебільшого застосовується до компаній, які займаються діяльністю, передбаченою Законом про торгівлю, а також альтернативний податок, який сплачується суб’єктами підприємницької діяльності у сфері азартних ігор.

Підстави для припинення дії для всіх видів компаній/підприємств, викладені у Законі про торгівлю. Зокрема, законодавчо визначеними підставами для припинення дії найбільш поширеної форми власності – товариства з обмеженою відповідальністю є такі:

сплив терміну дії підприємства, або інші випадки, про що заздалегідь було узгоджено між співвласниками в установчому документі;

за згодою співвласників;

у зв’язку з оголошенням товариства банкрутом; якщо не оговорено інше – у разі смерті чи перебування під повною забороною одного із співвласників, або за умов ліквідації юридичної особи, яка є співвласником;

за вимогою правонаступника за умов відсутності правоспроможності одного їх співвласників;

за умов попередження про припинення членства у товаристві одного з співвласників;

у відповідності до рішення окружного суду згідно із зверненням одного із співвласників у передбачених законом випадках (один із співвласників своїми діями умисно або з грубою халатністю не виконує свої зобов’язання за установчим договором; за умов, коли один із співвласників діє проти інтересів компанії). Разом з тим, замість ліквідації товариства, суд може виключити винуватого співвласника зі складу компанії.

Після припинення діяльності товариства розпочинається процес його ліквідації. Строк, у який має закінчитися ліквідація, визначається загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю. Протягом цього періоду має бути визначена посадова особа з Агентства по вписуванню, яка призначає ліквідаторів. При потребі термін ліквідації може бути подовженим. Ліквідатори вписуються до Торговельного реєстру з паралельним наданням нотаріально засвідчених згод та зразків підписів. Суд (за місцем розгляду справи про ліквідацію), з огляду на важливі причини, може призначити або звільнити ліквідаторів відповідно до звернення співвласників. Розмір винагороди ліквідаторам визначається загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю, судом, коли ліквідатори були призначені безпосередньо ним, або уповноваженою особою з Агентства по вписуванню, яка призначала ліквідаторів. Ліквідатори несуть таку ж відповідальність, як і співвласники у товаристві. До компетенції ліквідаторів входить направлення повідомлень кредиторам для пред’явлення вимог. Ліквідатори зобов’язані довести до кінця поточні угоди, перевести власність, яка залишилася у грошову масу та задовольнити вимоги кредиторів.

 Штрафні санкції при здійсненні діяльності компаніями з надання послуг та торгівлі в основному застосовуються у випадках навмисного або помилкового допущення помилок у сфері бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства в т.ч. з метою фіктивних операцій, направлених на вивільнення коштів для підкупу посадових осіб. Розміри штрафних санкцій у сфері бухгалтерського обліку визначені у главі 7 Закону РБ про бухгалтерський облік (http://lex.bg/laws/ldoc/2135213569). Також відповідні штрафні санкції застосовуються у контексті ненадання повної інформації покупцеві щодо наданої послуги, надання недоброякісних послуг у відповідності до існуючих норм, а також неінформування контролюючих органів про зміни, внесені до установчих документів щодо обсягу і характеру послуг, що надаються. Накладення штрафних санкцій передбачене ст. 41 Закону РБ про діяльності з надання послуг (http://lex.bg/bg/laws/ldoc/2135664930), а їх обсяг складає від 500 до 5000 болгарських лев (приблизно 250-2500 євро), якщо порушення констатується вперше, а також за своєю сутністю не підпадає під кримінальне провадження. Повторне виявлене порушення карається адміністративними стягненнями вдвічі більше ніж було зазначено вище.              

Болгарія є державою-членом ЄС та входить до Європейського митного союзу (EUCU).

Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Ними передбачено суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;

запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;

приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;

встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;

запровадженні Україною правил ЄС у сфері публічних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок публічних закупівель ЄС;

спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;

посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності.

Створення ПВ ЗВТ між Україною та ЄС відбуватиметься поступово, протягом 10 років. Результатами запровадження ПВ ЗВТ між Україною та ЄС стануть тісна економічна інтеграція, створення практично таких же умов для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу, покращення інвестиційного клімату та прозорі правила ведення бізнесу в Україні, збільшення вибору, підвищення безпечності та якості товарів, зниження цін для українських споживачів, можливість доступ українських підприємств, крім ринку ЄС, до ринків третіх країн у зв’язку з переходом на прийняті в усьому світі стандарти.

Ще до набрання чинності Угодою про асоціацію Європейський Союз запровадив для України режим автономних торговельних преференцій – одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% від усього обсягу промислових товарів та 83,4% сільськогосподарських товарів та харчової продукції, що імпортуються Євросоюзом з нашої держави (терміном дії до 1 січня 2016 року).

З 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Одночасно завершив свою дію режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, започаткований 3 квітня 2014 року, в рамках якого в односторонньому порядку українському експорту надавався доступ до ринку ЄС на умовах ПВ ЗВТ.

1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності в повному обсязі. Протягом періоду з 1 жовтня 2017 року до 30 вересня 2020 року діяли надані ЄС Україні додаткові торговельні преференції на низку українських аграрних товарів. З 1 січня 2018 року до 31 грудня 2020 року діяли також додаткові торговельні преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь.

Технічне регулювання і стандартизація, перехід до переговорів щодо укладення Угоди АСАА

Відповідно до ст. 56 Глави 3 «Технічні бар’єри у торгівлі» Розділу ІV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Україна вживає необхідних заходів з метою поступового досягнення відповідності з технічними регламентами ЄС та системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС та зобов’язується дотримуватися принципів та практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС.

Подолання технічних бар’єрів у торгівлі промисловою продукцією є важливою умовою ефективного функціонування Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також збільшення українського експорту товарів з високою доданою вартістю не тільки до Європейського Союзу, але і до інших держав.

Адаптація технічних регламентів і впровадження європейських гармонізованих стандартів забезпечить високу якість і безпечність промислових товарів для покупців, підвищить конкурентоспроможність української продукції і відкриє експортерам нові ринки збуту, сприятиме інноваційному розвитку промисловості.

З цією метою з ЄС ведуться переговори щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА).

Згідно з ст.57 Глави 3 «Технічні бар’єри у торгівлі» Розділу ІV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, сторони домовились додати Угоду АСАА як Протокол до Угоди про асоціацію, яка охоплює один або кілька секторів, що перелічені у Додатку III до Угоди, після повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства України, інституцій та стандартів з галузевим і горизонтальним законодавством, інституціями та стандартами ЄС.

Угода АСАА передбачатиме, що торгівля товарами між сторонами в секторах, що охоплені цією Угодою, проводитиметься на тих самих умовах, які застосовуються в торгівлі товарами між державами-членами ЄС.

Після перевірки з боку сторони ЄС та досягнення домовленості про стан узгодження відповідного технічного законодавства України, стандартів та інфраструктури Угода ACAA додається як Протокол до Угоди про асоціацію за згодою між сторонами відповідно до процедури внесення поправок до Угоди, яка охоплюватиме такі сектора зі списку в Додатку ІІІ до цієї Угоди, які повинні бути гармонізовані. Передбачається, що дія Угоди ACAA врешті-решт буде поширюватися на всі сектори, перелічені у Додатку III до цієї Угоди, відповідно до вищезгаданої процедури.

З моменту поширення дії Угоди АСАА на перелічені сектори сторони за взаємною згодою та відповідно до процедури внесення змін до цієї Угоди зобов’язуються розглянути можливість розширення своєї сфери діяльності в інших галузях промисловості.

Укладення Угоди дозволить відкрити доступ промислової продукції на ринки України та країн ЄС на основі взаємного визнання результатів робіт з оцінки відповідності на таку продукцію.

Угода має стати унікальним форматом співробітництва і включатиме, зокрема, таке:

вимоги українських технічних регламентів до продукції є ідентичними вимогам відповідних директив ЄС;

стандарти, що надають презумпцію відповідності вимогам технічних регламентів, та їхні переліки є ідентичними відповідним європейським гармонізованим стандартам та їх перелікам;

вимоги до призначених органів є ідентичними вимогам до нотифікованих органів в ЄС;

українські виробники отримають право нанесення на продукцію європейського знаку відповідності «CE».

Пріоритетними для Угоди АСАА секторами промислової продукції на першому етапі визначено низьковольтне електричне обладнання, електромагнітну сумісність обладнання, безпеку машин.

Для забезпечення відповідності технічним регламентам ЄС Україна має гармонізувати системи ринкового нагляду, стандартизації та органів оцінки відповідності з вимогами законодавства ЄС.

Питання двостороннього співробітництва Україна-ЄС у сфері технічного регулювання та стандартизації обговорюється у рамках органів Асоціації: Ради Асоціації, Комітету Асоціації, Комітету Асоціації у торговельному складі, а також на експертному рівні – у рамках Робочої групи з питань технічних бар’єрів у торгівлі і стандартизації Промислового діалогу Україна-ЄС, пленарного засідання Промислового діалогу Україна-ЄС, Кластера 2 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.

Питання координації заходів у галузі технічного регулювання з ЄС та державами «Східного партнерства» обговорюється у рамках Панелі з питань реформування системи технічного регулювання та пов’язаної інфраструктури у рамках Тематичної платформи №2 «Економічний розвиток та ринкові можливості» ініціативи ЄС «Східне партнерство».

29 жовтня 2020 року, під час онлайн зустрічі Торгового представника Тараса Качки з представниками Представництва Європейського Союзу в Україні, Генерального директорату Європейської Комісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва і МСП (DG GROW) досягнуто домовленостей з європейською стороною про початок роботи попередньої оціночної місії ЄС стосовно готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА.

Метою місії є «скласти перелік законодавчих і регуляторних дій, які можуть бути необхідними для повної готовності до переговорів щодо АСАА». Буде підготовлено inception report, який консолідує наявну інформацію та очікувані подальші дії. Далі слідуватиме ретельна оцінка системи технічного регулювання.

За підсумками роботи місій щодо оцінки адаптації українського законодавства та інфраструктури якості будуть підготовлені відповідні рекомендації, які українська сторона має повністю виконати.

Після звітування Україною про виконання рекомендацій, ЄК має провести офіційну оціночну місію ЄС. У разі позитивного висновку її роботи запускається процедура отримання мандату від держав-членів ЄС на переговори з Україною щодо АСАА. Далі слідуватиме підписання та виконання процедур з набрання чинності.

12 березня 2021 року у віртуальному форматі відбулося засідання Робочої групи з питань технічних бар’єрів у торгівлі у рамках Промислового Діалогу Україна-ЄС. Ключовою метою засідання було обговорення висновків проміжної доповіді експертів місії з попереднього оцінювання української інфраструктури якості та адаптації національного законодавства.

Корисні посилання:

Діяльність Комітету асоціації Україна-ЄС у торговельному складі та його підкомітетів (на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України): https://bit.ly/3fgh4xH

Інформація про умови імпорту до ЄС товарів походженням з України (та інших держав): https://trade.ec.europa.eu/tradehelp/

Залишки квот онлайн: https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/taric/quota_consultation.jsp?Lang=en

Торговельна політика ЄС: ttps://ec.europa.eu/info/departments/trade_en

Генеральний директорат ЄК «Торгівля»: https://ec.europa.eu/info/departments/trade_en

Технічне регулювання (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України)

https://cutt.ly/4gInSpS

Національне агентство з акредитації України https://naau.org.ua/

Національний орган стандартизації ДП «УкрНДНЦ» http://uas.org.ua/ua/

Технічне регулювання в Україні https://techreg.in.ua/

Практичні рекомендації представникам українського бізнесу, зацікавленим в участі у тендерах на закупівлю товарів, робіт і послуг у Республіці Болгарія

Ключовим нормативно-правовим актом, яким регулюються тендерні процедури в Республіці Болгарія (РБ), є Закон про публічні закупівлі від 15.04.2016 р із численними змінами, з яким можна ознайомитися за посиланням: https://www2.aop.bg/wp-content/uploads/2020/01/ZOP_31122019.pdf

В Законі визначаються критерії, яким мають відповідати учасники тендерних процедур. Зокрема, однією із законодавчих вимог до компанії-постачальника є надання інформації стосовно структури власності та кінцевих бенефіціантів.

Усім бажаючим ознайомитися та скористатися можливостями системи державних закупівель в Європейському Союзі, зокрема на території Болгарії пропонуємо уважно вивчити повний комплекс інформації про основні платформи проведення тендерів і дотримання норм законодавства при використанні онлайн платформ проведення тендерів, яка розміщена на офіційній сторінці Агенції з питань публічних закупівель Болгарії, за наступним посиланням: https://www2.aop.bg/Сайт Агенції володіє повним спектром інформації та переліком діючої нормативно-правової бази.

Іншим повним джерелом інформації в згаданій сфері виступає інформаційна платформа: http://zopplus.com/

Слід також брати до уваги те, що документація для участі у тендері в РБ має бути, як правило, підготовлена болгарською мовою. Замовник також може вимагати надання певних документів з офіційним перекладом, завіреним у встановленому законодавством порядку. У цьому контексті для належної підготовки документів рекомендується користуватися послугами юридичних компаній, які добре орієнтуються в болгарському законодавстві.

Ефективним шляхом для забезпечення позитивного результату участі у тендерних процедурах в РБ є встановлення ділових контактів з болгарськими компаніями-постачальниками товарів та послуг, або заснування власної компанії на території Болгарії.

Перелік галузевих асоціацій, союзів та об’єднань Болгарії при Болгарській Торговельно-промисловій Палаті

Българската търговско промишлена палата 

The Bulgarian Chamber of Commerce and Industry

Болгарська торговельно-промислова палата

Sofia 1058, 9 Iskar Str.Operator: +359 (0) 2 8117 400, 2 987 26 31Fax: +359 (0) 2 987 32 09E-mail: [email protected], [email protected]

Болгарська торговельно-промислова палата - https://www.bcci.bg/en.html

Асоціація промислового капіталу в Болгарії (BICA) - https://bica-bg.org/?lang=en

Виконавче агентство сприяння розвитку малого та середнього бізнесу Болгарії (BSMEPA) - https://www.sme.government.bg/

Конфедерація роботодавців та промисловців Болгарії (KRIB) - http://krib.bg/en/

Роздрібні мережі

https://www.kaufland.bg/

https://www.lidl.bg/

https://www.billa.bg/

https://www.fantastico.bg/

https://www.metro.bg/

https://avanti-bg.com/

https://bauhaus.bg/

https://praktiker.bg/bg/

https://mr-bricolage.bg/

https://bulgaria.krez.bg/bg/

https://www.home-max.bg/

Європейська Мережа Підприємств (Enterprise Europe Network) - це глобальна міжнародна мережа до якої входить 70 країн світу. Мережа налічує понад 600 бізнес-асоціацій, близько 20 000 бізнес-пропозицій та технологічних розробок. Кожен рік EEN проводить близько 700 бізнес-заходів та b2b зустрічей, де підприємці зі всього світу шукають бізнес-партнерів.

За допомогою EEN українські МСП мають можливість:

Шукати бізнес-партнерів та покупців своєї продукції;

Розміщувати та відстежувати комерційні пропозиції;

Просувати свої інноваційні технології на ринки ЄС;

Шукати та залучати новітні інноваційні технології із-за кордону;

Шукати інвесторів та партнерів у ЄС для створення спільних підприємств.

Консорціум EEN-Ukraine

Україна приєдналась до Європейської Мережі Підприємництва (EEN-Enterprise Europe Network - англійською мовою) у червні 2017 року згідно СOSME Програми «Підсилення конкурентоспроможності та інновацій для малих та середніх підприємств», шляхом створення консорціуму EEN-Ukraine.

Якщо Ви хочете експортувати свої товари/послуги до Європейського союзу чи шукаєте інвесторів та партнерів для виробництва інноваційної продукції Ви можете звернутися до партнерів Консорціму EEN-Ukraine.

Офіційний вебсайт EEN-Ukraine Консорціуму: http://www.iop.kiev.ua/~een/consortium-en.html

РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ І півріччя 2021 року:

Менталітет та бізнес-культура Болгарії фактично відповідає практиці та звичаям інших держав-членів ЄС.

https://rei.mfa.gov.ua/

https://rei.mfa.gov.ua/anketa-eksportera

Туристичні можливості Херсонської області:

http://discoverkherson.com.ua/

https://go.kherson.ua/

https://khers-on.com/

https://khersonregion.com/

https://tripmustgoon.com/

http://kherson.travel/

Державна митна служба України інформує, що з 01 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні. 

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, не перебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення. 

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є: 

декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом); 

перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем). 

Стати на облік можливо: 

при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;

 шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;

 безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером. 

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові. 

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер. 

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо: 

- реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані; 

- особа нерезидент вже перебуває на обліку. 

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень. 

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів. 

zayava-nerezidenta-priklad-ukr.pdf

zayava-nerezidenta-ukr.docx

https://ig.krmisto.gov.ua/en/index.html

investitsiyniy-pasport-lvivshchini.pdf

investment-passport-of-lviv-region.pdf

katalog-buy-from-cherkasy-region.pdf

catalogue-buy-from-cherkasy-region.pdf

pjsc-ternopilska-poultry-farm-7-andriy-chystukh.pdf

bd-port.pdf

presentation-rio-trans.pdf

https://ukraineinvest.gov.ua/en/guide/

https://drive.google.com/file/d/1u9EKTulzzgm2EkhZMoROoDXLTce86LZ5/view

https://drive.google.com/file/d/1wmIZfebO7-Rx2HLzlm8SlQqyl10uFbAk/view

01-preza-miu-prioritetni-proekti-z-vidnovlennya-na-2023-eng.pdf

03-prioritezatsiya.pdf

04-restoration-agency-presentation-eng.pdf

16-restoration-digest-13-10-2023.pdf

18-restoration-digest-27-10-2023.pdf

successful-recovery-is-business-engagement.pdf

https://drive.google.com/file/d/1t9PhkUZlWR1jr0BUOJr6THy_pRjmkSpO/view

https://drive.google.com/file/d/1BbBPOJ_o4ljeO8DZrwjc8uiRrCg3Mj4M/view