У центральному фойє Болгарської академії наук відкрилася виставка архівних матеріалів життя і творчості видатного українського вченого проф. Михайла Драгоманова, його болгарського періоду протягом 1889-1895 рр.

130 років тому М.Драгоманов переїхав до Болгарії, де зайняв місце професора щойно створеного Софійського університету. Він був причетний до становлення болгарської гуманітарної науки.

Завдяки багатогранній діяльності М.Драгоманова в Софії значно пожвавилися українсько-болгарські культурні зв'язки, оскільки довкола нього гуртувалися провідні інтелектуали, зокрема проф. І.Шишманов, акад. М.Арнаудов,  акад. Ю.Трифонов, літературознавець Б.Ангелов, фольклорист та історик літератури Й.Іванов, географ А. Іширков і багато інших.  Український вчений  був причетним до створення першого болгарського науково-філологічного часопису "Сборник за народни умотворения, наука и книжнина", який  сприяв розвитку філологічної науки і літератури та мав вплив на творчість кількох поколінь болгарських письменників.

Документи проф. Михайла Драгоманова зберігається в науковому архіві БАН  як частина фонду проф. Івана Шишманова – видатного болгарського діяча, першого посла Царства Болгарії в Україні, улюбленого учня  та зятя українського вченого. Унікальна на той час приватна наукова бібліотека проф. М.Драгоманова стала безцінним надбанням Болгарської академії наук, частина колекції зберігається до наших днів у Національній бібліотеці ім. Св.Кирила і Мефодія, а також у Пловдивській бібліотеці «Іван Вазов».

Виставку урочисто відкрили Президент Болгарської академії наук акад. Юліан Ревальський та  Посол України Віталій Москаленко. Серед почесних гостей були присутні: представники дипломатичного корпусу, засновниця кафедри україністики в Софійському університеті доц. Лідія Терзійська, перекладачка і упорядниця видання вибраних статей, щоденника і листів « Михайло Драгоманов: Духовність і воля» Пенка Кинева, перекладачка творів української літератури болгарською Марія Петкова, Директор Інституту літератури БАН доц. Елка Трайкова, члени президії БАН,  представники академічних кіл, викладачі і студенти відділення україністики Софійського університету,  представники парламенту, активісти української громади та журналісти.