28 червня народ України відзначає державне свято - День Конституції України.

Яскраву сторінку в історію світових конституційних пошуків вписав Пилип Орлик, який у ХVIII ст. був обраний гетьманом (лідером) України в еміграції. "Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорізького" (1710) вважаються першою Конституцією Української держави. В цілому Конституція Орлика була співзвучна тогочасним тенденціям розвитку європейської політичної думки, а в деяких аспектах навіть випереджала європейську політичну теорію та практику, віддавши перевагу принципам конституціоналізму над панівною тоді в Європі ідеєю абсолютизму.

 Наступним, не менш важливим, етапом процесу створення Конституції стало прийняття Центральною Радою (парламентом) 29 квітня 1918 року основного Закону Української Народної Республіки під назвою «Статут про державний устрій, права і вольності УНР", а також схвалення Західноукраїнською Республікою 13 листопада того ж року тимчасового Основного Закону. Однак, трагічні події тодішньої епохи завадили втіленню в життя цих документів.

Варто зазначити, що Конституція УНР грунтувалась на демократичних стандартах, які й сьогодні визнаються міжнародною спільнотою як фундаментальні принципи держави. Документ закріплював народний суверенітет як основне джерело державної влади, неподільність території, культурні права національних меншин, важлива роль відводилася місцевому самоврядуванню та принципу поділу влади. Конституція визначала рівність усіх громадян, незалежно від віку, віри, раси та статі, закріплюючи основні права та свободи людини, скасовувалась смертна кара.