Цей День в Україні щорічно відзначається в четверту суботу листопада. Українці по всьому світу традиційно запалюють на підвіконнях своїх домівок Свічу Пам’яті за мільйонами безневинних жертв, замордованих штучним голодом, створеним сталінською репресивною системою. Його кінцевою метою була остаточна денаціоналізація України, а для того знищення її духовного ресурсу - українського селянства та української інтелігенції.

Навмисно організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР масовий голод, призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території тодішньої Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі приречених на голодне вимирання українських територій, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що найвище керівництво СРСР знало про факти загибелі людей від голоду. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й будь-які згадки про нього заборонялися.

24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом Українського народу.

Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії з боку сталінських послідовників з Кремля та протистоїть не лише агресії зі сходу, а й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Агресор знову вибудовує стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини. І сьогодні, як і вісімдесят п’ять років тому, Україна потребує слова підтримки, щоб світ знав правду.

Поминаючи жертв Голодоморів, український народ також вшановує пам’ять мільйонів невинних людей – представників інших народів, що втратили свої життя в результаті масового голоду, створеного навмисними діями і політикою радянського режиму.