Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Български
В умовах глобальної конкуренції виграє той, хто має сучасну інфраструктуру
Опубліковано 17 серпня 2012 року о 14:36

Iнтерв’ю Посла України в Болгарії Миколи Балтажи болгарській газеті «Будівельник» від 17 серпня 2012 р.

— Ваша Високоповажносте, розкажіть, що відбувається в Україні протягом останніх років?

— Сьогодні Україна переживає дуже важливий і відповідальний етап свого розвитку, пов'язаний з проведення курсу на реформи і модернізацію. Реформи охоплюють практично всі сфери політичного і соціально-економічного суспільного життя. В кінцевому рахунку вони покликані значно покращити добробут українців.

Прагматичний характер реформ та їхня соціальна спрямованість були яскраво доведені під час підготовки Європейського футбольного чемпіонату ЄВРО-2012. Це стало справжнім спортивним святом не лише для українців, але й для усієї Європи. Завдяки спільним, цілеспрямованим та наполегливим зусиллям уряду, місцевої влади, спортивної громадськості та будівельників було реалізовано низку широкомасштабних проектів з будівництва автомагістралей, аеропортів, готелів та інших об’єктів соціальної інфраструктури, які значно наблизили Україну до Європи.

Попри певні сумніви і спекуляції Україна продемонструвала свою гідність, гостинність, толерантність та відкритість до зовнішнього світу. Це знайшло своє відображення у схвальних оцінках керівництва УЄФА та футбольної спільноти.

— Більшість стверджує, що ЄВРО-2012 – це дуже важливий елемент розвитку відносин Вашої країни з ЄС?

— Це насправді так. Важливою подією у відносинах з ЄС стало парафування Угоди про асоціацію, яка знаменує початок нового етапу розвитку, філософією і змістом якого є політична асоціація та економічна інтеграція. Невід'ємною частиною цього документа є парафована недавно угода про створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Не менш важливим елементом діалогу з Брюсселем є питання візова лібералізація. Це було й метою Договору від 23 липня про внесення змін та доповнень до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення, адже українці заслуговують на вільне пересування країнами Європи. У цьому ж контексті ми розглядаємо реалізацію Плану дій щодо візової лібералізації ЄС візового режиму для українських громадян та перехід до другої фази його виконання.

До ключових подій цього року треба віднести і проведення в кінці жовтня парламентських виборів. Керівництво держави вживає необхідних заходів з тим, щоб забезпечити демократичний, прозорий та вільний характер волевиявлення громадян, яке є невід'ємним атрибутом сьогоденного політичного життя, та водночас, тестом для української демократії.

Очікуємо й Болгарія направить свої спостерігачів. Вибори також відбудуться на виборчих дільницях в Посольстві в Софії та нашому консульстві у Варні, тому запрошуємо українських громадян голосувати.

— Як розвивається інфраструктура у Вашій країні? Які значні проекти?

— Розвиток інфраструктури повинен відбуватися як на національному, так і на регіональному рівні за відповідними напрямками. Саме реформування і вдосконалення кожної ланки інфраструктури у відповідності до сучасних ринкових вимог, їх сумісність, взаємозалежність та взаємодія в результаті забезпечать розвиток всієї держави.

Державне регулювання значною мірою впливає на забезпечення регіонів сучасними інфраструктурними об’єктами.

З метою підтримки інвесторів та прискорення інфраструктурного розвитку регіонів в Україні нещодавно був прийнятий закон «Про державно-приватне партнерство». Хочу підкреслити, що цей нормативний акт визначає організаційно-правові засади взаємодії держави з приватними партнерами. Це - перший крок на шляху до створення сприятливих відношень між бізнесом та державою для забезпечення умов інфраструктурного розвитку регіонів, який, беззаперечно, дозволить вирішити інколи болючі проблеми з фінансуванням будівництва інфраструктурних об’єктів та ефективно стимулювати усіх учасників інвестиційно-будівельного процесу.

Досвід зарубіжних країн, у т.ч. Болгарії, свідчить, що в умовах глобальної конкуренції на ринку виграє той, хто має сучасну інфраструктуру, яка забезпечує ефективну діяльність регіону, здатну оперативно реагувати на зміни середовища, забезпечити конкурентноздатність та розвиток інвестиційно-будівельних проектів.

— Ви хочете сказати, що в розвитку інфраструктури здійснено прорив?

— Україна, готуючись до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, здійснила прорив у розвитку інфраструктури майже на чверть століття. Підготовка до Євро-2012, яка є особливо важливою інвестицією у євроінтеграційний процес нашої держави, послужила потужним стимулом для проведення масштабної реконструкції об'єктів дорожньої інфраструктури, залізничного і авіаційного транспорту.

Як ви знаєте, у рамках підготовки до Чемпіонату Україна отримала п’ять аеропортів з абсолютно новими злітно-посадковими смугами. Що стосується об'єктів, які готувалися безпосередньо до Євро-2012, це, передусім чотири стадіони – у містах Київ, Львів, Харків і Донецьк. Держава використала тільки 3 млрд. доларів на 2000 кілометрів автомобільних доріг, які були реконструйовані, значно модернізовані, побудовані заново.

Не можемо сказати, що ми обігнали когось, бо це звучатиме самовпевнено. Ми наздогнали. Ми добудували міжнародні аеропорти, бізнес побудував чудові готелі. Тепер завдання наповнювати ці готелі постійно. Наша держава повинна стати центром ділової уваги та перетворитися у привабливий туристичний регіон.

— Іншими словами, Україна почала наздоганяти втрачені роки?

— У нас на десятиріччя вистачить роботи з будівництва сучасних аеропортів у кожному обласному центрі, десятків тисяч кілометрів автомагістралей, швидкісних залізниць, лікувально-діагностичних центрів, новітнього житла навзамін «хрущоб» - тобто, всього того, що визначає якість життя людей і водночас є каталізатором якісного економічного зростання.

Вважаю, що ми «взяли» дуже високу планку перетворень і здатні її піднімати ще вище. Хотів би зазначити, що щирість і відкритість українців буквально перевернули сприйняття України в свідомості європейців, які на власному досвіді переконалися, що вона є частиною Європи.

Що стосується великих інфраструктурних проектів, що наразі реалізуються в Україні, хотів би відмітити проект «Дунайський коридор», метою якого є розвиток транспортного сполучення та судноплавства в Дунайському регіоні - будівництво каналу для судового ходу у гирлі р.Дунай та нового конкурентноспроможного порту із пропускною здатністю 10-12 млн. т вантажів на рік.

У рамках проекту заплановано будівництво нової автомобільної дороги Одеса – Рені протяжністю 261 км. Реалізація проекту пропонується у формі державно-приватного партнерства – концесії, що, до речі, широко застосовується і в Болгарії. Будівництво нової автомобільної дороги, яка стане частиною 7-го міжнародного транспортного коридору, суттєво скоротить транспортне плече з країн Північно-Східної Європи до країн Балканського регіону.

— Чи існують обмеження при спорудженні об’єктів, наприклад в контексті екології та сейсмологічної стійкості?

Хотів би привернути Вашу увагу, що Україна, яка пережила аварію на Чорнобильській АЕС – без перебільшення, катастрофу планетарного масштабу, при будівництві інфраструктурних об’єктів велику увагу приділяє забезпеченню екологічної безпеки, зокрема оцінці можливого впливу на навколишнє середовище при будівництві промислових та інших господарських об’єктів.

З метою забезпечення безпеки цих об'єктів, у т.ч. сейсмологічної, в Україні прийнято низку нормативно-правових актів, включаючи санітарні та будівельні правила і стандарти, якими встановлюються спеціальні вимоги та обмеження.

Хочу зазначити, що в національному законодавстві спеціальний акцент робиться на тому, щоб підприємства та інші інфраструктурні об’єкти незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані сучасним устаткуванням і пристроями для очищення викидів або їх знешкодження, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

— Яким є Ваше бачення взаємодії України з ЄС в рамках реалізації таких загальноєвропейських проектів, як Дунайська стратегія і розвиток Чорноморського регіону?

— Дунай служить унікальним мостом, що з'єднує між собою країни і народи. Річка визначає регіон для здійснення співробітництва. Стратегія ЄС для Дунайського регіону повинна послужити інструментом, що посилює цю взаємодію. Вона допоможе краще побачити орієнтири і визначити шляхи для успішного розв'язання загальних проблем, які набагато ширше національних кордонів та інтересів.

На нашу думку, з метою найбільш повного розкриття свого економічного, соціального, культурного потенціалу, збереження навколишнього середовища, регіон Дунаю має розглядатися як самостійний європейський регіон, що переживає новий етап свого розвитку. Така позиція повністю збігається з концепцією Дунайської стратегії, одним з найважливіших напрямів якої є охорона навколишнього середовища, зокрема забезпечення якості води, збереження біологічної різноманітності, запобігання ризикам повеней і засухи, а також управління водними ресурсами.

Крім завдання охорони навколишнього середовища, величезної уваги і спільних зусиль, на наш погляд, вимагає розв'язання проблем, пов'язаних із змінами клімату і необхідністю послідовного і екологічно раціонального використання всіх природних ресурсів. Це допоможе жителям Дунайського регіону у повній мірі скористатися тими природними багатствами і економічними перевагами, які має в своєму розпорядженні цей унікальний регіон.

Хотів би підкреслити, що наша позиція полягає в тому, що процес підготовки і подальшої реалізації заходів Стратегії обов’язково має відбуватися з урахуванням інтересів і думок всіх країн Дунайського регіону, і особливо держав, які наразі не входять до складу ЄС. Приємно, що такий підхід поділяє і Болгарія, сигналізуючи про готовність активізувати співпрацю з Україною, зокрема у проектах у сфері безпеки та боротьби з організованою злочинністю, а також пов’язаних з розвитком культури і туризму.

Що стосується розвитку Чорноморського регіону та взаємодії між нашими країнами в рамках ОЧЕС, Україна, як і Болгарія, вважає, що на сьогодні особливу увагу потрібно приділити активізації співробітництва між ОЧЕС та ЄС, оскільки це значно сприятиме реалізації спільних проектів та ініціатив. Серед пріоритетів нашої країни в Організації важливе місце мають розвиток багатостороннього економічного співробітництва в регіоні, підсилення практичної орієнтації ОЧЕС та зміцнення її інституційних та фінансових інструментів, реалізація програм регіонального значення, зокрема скоординований розвиток Чорноморського транспортного кільця швидкісних автомагістралей, а також розробка нових проектів, у т.ч. у галузі енергетики.

— Як Ви визначаєте болгарсько-українське співробітництво?

— За минулі двадцять років українсько-болгарські відносини пройшли різні етапи розвитку – від становлення та інституалізації до їхнього наповнення конкретним прагматичним змістом, що, на нашу думку, є головною рисою теперішнього етапу. Головні зусилля наших країн фокусуються на розвитку взаємовигідної партнерської співпраці в таких важливих галузях як економіка та енергетика.

Але б було неправильним вважати, що майбутнє належить лише новим формам співробітництва та кооперації. Не слід недооцінювати необхідності відновлення контактів між українськими і болгарськими об’єктами господарювання, компаніями та фірмами, які існували раніше. Реалізації цієї мети, серед іншого, слугуватиме і нещодавно створена при БТТП Болгарсько-українська торговельна палата, покликана об'єднати зусилля бізнесу двох держав та генерувати важливі ідеї і проекти. Ми надаємо великого значення використанню можливостей Болгарії як члена ЄС крізь призму доступу до фондів ЄС, в т.ч. в рамках Дунайської і Чорноморської стратегій.

У здійсненні економічних реформ важливого значення набуває вивчення досвіду Болгарії. Це є змістом перебування численних делегацій на урядовому та відомчому рівнях, які обмінюються інформацією з болгарськими експертами по питаннях здійснення адміністративної реформи, пенсійного забезпечення, законодавства щодо доступу до публічної інформації, використання лікувальних препаратів тощо. Ми вважаємо, що недооцінка досвіду інших держав – це шлях до власних та повторення чужих помилок. Цінуємо відкритість болгарських колег щодо обміну досвідом.

Важливим виміром та джерелом активізації усього спектру українсько-болгарських відносин є міжрегіональна співпраця та взаємодія між містами-побратимами. Практика мого спілкування з політичною елітою, бізнесом, представниками неурядового сектору болгарських регіонів свідчить про наявність великого потенціалу, невикористання якого було б великою помилкою. Йдеться про такі важливі сфери співпраці як економіка, енергетика, сільське господарство, фармацевтика та особливо туризм.

Не має ніякого сумніву, що за українсько-болгарськими відносинами велике майбутнє.

— В чому інтерес Ваших співвітчизників до Болгарії?

— Подорожуючи, переконуюсь, яка красива природа і мальовничі краєвиди Вашої країни, наскільки багата її історія. Цю думку поділяють й мої співвітчизники, для яких Болгарія асоціюється з відпочинком. Так, протягом минулого року більше 250 тис. українських туристів відвідали Болгарію. При цьому українці все більше виявляють інтерес не лише до традиційного відпочинку, а й до культурного, історичного, релігійного і винного туризму.

Переконаний, що в цій сфері між нашими державами існує високий потенціал. Не відкрию не для кого секрет, що певною перешкодою у цьому питанні є візи. Погодьтесь: обираючи країну для відпочинку, людина обере варіант без додаткових складнощів і поїде туди, де віз непотрібно взагалі або їх ставлять одразу в аеропорту. Думаю, болгарські громадяни, які мають можливість вільно подорожувати і відкривати для себе інші держави, розуміють переваги безвізового режиму. Окрім того, таким чином створюються додаткові перешкоди для представників ділових кіл наших країн, а Болгарія – це головний торговельно-економічний партнер України на Балканах. Це також й в інтересах болгарської меншини в Україні, яка є однією з найчисельніших у світі. Як бачите, лібералізація візового режиму відповідає інтересам двох наших держав.

Мені б насправді дуже хотілося, щоб Болгарія стала ближчою для українців, які б змогли відкрити для себе неповторність і красу Вашого краю.

— Ваші враження від Болгарії?

— Їх багато, ще з часів молодості. Це були інші роки, коли про демократію можливо було лише читати в книжках, а про вступ до ЄС і НАТО лише мріяти. Тому не можна не радіти тим позитивним змінам, які стали реальністю після того, як Ваша країна розлучилася з тоталітарним минулим. Як не згадати тут слова І.Вазова, «мила Българийо, хубава си ти…».

Але головне багатство Вашої чудової країни – це люди, які відрізняються особливою гостинністю, відкритістю та толерантністю При цьому відчуваю симпатії до моєї держави. Приємно відзначити, що це ви можете відчути й в Україні відносно болгарських громадян. Тут немає нічого дивного, бо ми насправді так близькі.

Особливий предмет розмови - це болгарська культура, глибокі пласти і пам’ятники якої буквально чарують та приваблюють іноземців.

— Що побажаєте читачам газети „Будівельник”?

— Читачам Вашої газети хотів би побажати міцного здоров'я, добробуту, віри, надії, любові та оптимізму. Не в останню чергу і удачі, якої іноді нам так не вистачає. В житті як в спорті – грати краще, ще не означає, що ти переможеш. Візьміть хоча б футбольний матч Україна-Англія на ЄВРО-2012. Тому „да сте живи и здави, и късметливи”!

«Будівельник» (Болгарія), М.Балтажи, Посол України в Болгарії

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux