Україна відмовилася від радянського зразку та розпочала нову традицію відзначення 8 і 9 травня в європейському дусі пам’яті і примирення.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн. солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн. осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – одна із держав-засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. , а СРСР вступив в війну 17 вересня 1939 р.  Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших в світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням «добровільних помічників» з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн. український євреїв та 20 тис. ромів. Але якщо злочини проти людяності Третього Райху більш досліджені, то засудження злочинів комуністичного режиму ще триває. Найбільш відомими з них є Катинський розстріл, знищення політв’язнів у Західній Україні, підрив Дніпрогесу (внаслідок чого величезна хвиля поховала під собою приблизно до 100 тис. осіб, з яких – 80 тис. – мирні жителі), використання в боях неозброєних селян – «чорної піхоти», депортації українців та інших народів, зокрема кримських татар.

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 р. організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954, а окремі сутички – до 1960 р.

Україна зробила надзвичайно високий внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. До сих пір внесок українців у перемогу або перекручувався, або взагалі був невідомий широкому загалу. І лише після Революції гідності, на тлі російської агресії,  Україна  згадує про подвиги своїх  батьків і дідів у власній українській системі координат.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

Сьогодні Росія перетворила болісне сприйняття людством трагедії Другої Світової війни на інструмент своєї пропаганди. Вона оперує поняттям «фашизм» по відношенню до всього, що чуже або непритаманне російському світосприйняттю чи суперечить її інтересам. Боротьба з неонацизмом (фашизмом і агресивним націоналізмом) висувається в якості одного з пріоритетів зовнішньої політики Росії з 2008 року. В основних документах російської зовнішньої політики боротьба проти різних проявів фашизму і нацизму пов’язується з боротьбою проти «переписування історії та перегляду підсумків Другої світової війни». Це є верхом цинізму на тлі реальної військової агресії проти України, особливо незаконної окупації Криму.