В контексті проведення президентських виборів в Болгарії в публічному просторі час від часу лунають прямі або опосередковані заяви окремих політиків про те, що Крим – це Росія. В якості головних аргументів наводиться «історична належність» Криму до Росії та проведення «референдуму».

Але хіба можна погодитися з тим, що належність в минулому частини території однієї країни до іншої чи імперська ностальгія за минулим можуть бути виправданням насильницького перекроювання карти Європи? Якщо слідувати такій логіці, то весь цивілізований світ мав б визнати право сильного, відмовитися від міжнародних правил і стабільності на користь розбою та повного хаосу. Втім, залишимо історичний аспект цього чутливого питання історикам.

А тепер про т.зв. референдум в Криму. Один відомий болгарський актор з партійним квитком договорився до того, що порівняв його з недавнім референдумом в Болгарії (6 листопада), результати якого треба визнати. Якщо це так, то референдум в Болгарії був незаконним від самого початку, а країну очікують міжнародні санкції. Правда ж в тому, він відбувся відповідно до Конституції, а за спинами болгарських громадян, на відміну від українських громадян в Криму, не було озброєних «зелених чоловічків» з іншої держави. Відтак, такі абсурдні твердження (як і некоректні порівняння з Косово) є свідомою маніпуляцією людей.

Хочу нагадати, що Болгарія була в числі ста інших країн, які проголосували за Резолюцію ГА ООН №68/262 від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України». Вона  яка не лише засудила анексію Криму, а й закликала усі держави і міжнародні організації не визнавати ніяких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь на підставі вищезазначеного референдуму і утримуватися від будь-яких дій або поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу.

Президент Болгарії та уряд також підтримали санкції ЄС, запроваджені проти Росії через незаконну анексію Криму. Відтак, заяви окремих болгарських політиків щодо належності Криму до Росії докорінно суперечать не лише позиції ООН, ЄС, НАТО, ОБСЄ, РЄ, а й офіційній позиції болгарської держави і уряду.

Попри російську пропаганду, світ переконався в тому, що незаконна окупація і анексія Криму – це заздалегідь гарно спланована спецоперація Росії, проведена з кричущим порушенням законодавства сусідньої суверенної держави, двосторонніх угод і фундаментальних принципів міжнародного права. Російський прапор тимчасово розвивається над Кримом як наслідок військового злочину, який немає нічого спільно з волевиявленням людей та захистом їхніх прав і свобод. Натомість, наразі Росія як держава-окупант відповідальна за брутальні і системні порушення прав кримських татар і етнічних українців, не згодних з насильницькою зміною статусу українського півострова.

Уявить собі таку картину. Група озброєних боєвиків без розпізнавальних знаків висаджуються на болгарському узбережжі Чорного моря для «захисту» великої кількості своїх співвітчизників, які тут мають власність та живуть і почувають себе непогано, як і в Криму. Під дулами автоматів, без згоди уряду приймається рішення і проводиться «волевиявлення» стосовно приєднання частини болгарської території до Росії-матушки. Абсурд чи фрагмент з екшн-фільму? Можливо і так, але саме у такій спосіб, на очах усього світу Росія вкрала український Крим. І жодної гарантії, що подібний сценарій вона не застосує по відношенню до інших країн, немає.

Путінський режим й надалі інвестуватиме максимум зусиль для переконання людей в легітимності анексії Криму, яка сталася через військову окупацію частини суверенної України, яку вони називають «єдиним» або «братським» народом. Однак, вільні і гідні болгарські громадяни, які живуть в ЄС і під надійною парасолькою НАТО, мають право знати істину.

Закликаю болгарських політиків, які мають бути відповідальними перед виборцями і не лише перед виборами, у такому чутливому питанні, як статус Криму виходити з міжнародного права, європейських цінностей та офіційної політики держави.

 

Микола Балтажи,

Посол України в Республіці Болгарія

Българска телеграфна агенция,