Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Български
Інтерв’ю Посла України в Болгарії М.Балтажи «Росія несе відповідальність за відновлення миру в Донбасі»
Опубліковано 01 лютого 2016 року о 19:25

Софія, 31 січня (Андрій Шарков, БТА)

«Політичне врегулювання конфлікту на Сході України можливе лише за створення належних безпекових умов», - зазначив в інтерв’ю БТА Посол Микола Балтажи. «Проведення місцевих виборів на Донбасі під дулами автоматів бойовиків, як це вже мало місце під час «референдумів», буде вельми далеким від виборчої демократії. Наша позиція є чіткою – повне і обов’язково верифіковане з боку ОБСЄ виконання Росією Мінських домовленостей є передумовою започаткування політичного процесу», - заявив Посол.

«Очікуємо, що у 2016 році Україну буде включено до переліку країн, громадянам яких не потрібні візи для короткострокових поїздок до країн Шенгенської зони», - додав Посол Балтажи. «У грудні минулого року  Єврокомісія констатувала виконання критеріїв другої фази Плану дій  та  рекомендувала країнам-членам і Європейському парламенту запровадити безвізовий режим для українських громадян», - нагадав він.

 

Повний текст інтерв’ю:

Запитання: Пане Посол, на тлі ескалації ситуації в Сирії та загострення проблеми біженців інтерес до України з боку світових мас-медіа зменшився. Чи можна стверджувати про певний прогрес у врегулюванні ситуації на Сході України? Що треба зробити для повернення миру?

Відповідь: На жаль, ситуація на Сході України залишається вкрай напруженою, збройні провокацій бойовиків, активно підтримуваних російськими військовими і зброєю, не припиняються, продовжуються обстріли позицій українських військових. Російсько-терористичні сили не виконують також домовленостей про допуск спостерігачів Спільної Моніторингової місії ОБСЄ до тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Вони не лише забороняють допуск чи проїзд спостерігачів. 16 січня ними було здійснено навмисний обстріл автомобіля СММ ОБСЄ.

Кремль продовжує нехтувати своїми зобов’язаннями, а «миролюбна риторика» російського керівництва розбігається з його реальними діями на Донбасі. Через неконтрольовану українською владою ділянку кордону Росія продовжує постачати бойовикам військову техніку та фінансувати їх, надсилати фактично контрабандні «гуманітарні конвої», тренувати терористів в спеціальних таборах. Вона проводить ротацію регулярних військових частин збройних сил РФ, які незаконно перебувають на території суверенної держави. Триває фарс із судовим переслідуванням українських патріотів, насамперед Надії Савченко, яка незаконно утримуються на території РФ. Попри досягнуті домовленості, бойовики чинять опір звільненню заручників. Кремль не лише не припинив збройну агресію на Сході України, він планує дестабілізувати ситуацію на всій території України як через відкритий наступ на лінії розмежування, так і здійснення провокативних дій і підривної терористичної діяльності в інших регіонах.

Кожен розуміє, що політичне врегулювання  конфлікту на Сході України можливе лише за створення належних безпекових умов. Відтак, проведення місцевих виборів на Донбасі під дулами автоматів бойовиків, як це вже мало місце під час «референдумів», буде вельми далеким від виборчої демократії. Допоки на Донбасі стріляють, не виведені війська та найманці, важка російська зброя, не відновлено контроль на українсько-російському кордоні, реальне політичне врегулювання немає шансів на успіх. Позиція України є чіткою – повне і обов’язково верифіковане з боку ОБСЄ виконання Росією Мінських домовленостей є передумовою започаткування політичного процесу.

Втім, Росія продовжує звинувачувати Київ, дуже вибірково трактучи власні міжнародні зобов’язання. Це стосується не лише Мінських домовленостей, де вона наполягає і чинить тиск щодо першочерговості внесення змін до Конституції та проведення виборів на тимчасово окупованій території Донбасу в умовах фактичного контролю з боку РФ. Такою логікою можна керуватися, якщо читати Мінські документи, хоча вони не є досконалими, знизу вгору.  Не менш яскравим прикладом тлумачення змісту міжнародних зобов’язань «по-російські» є також нещодавня заява міністра Лаврова, що Будапештський меморандум містить лише норму про незастосування ядерної зброї проти України. Але достатньо відкрити текст цього документа, щоб пересвідчитися, що в ньому чорним по білому (та якщо читати у логічній послідовності) йдеться й про інші зобов’язання країн-гарантів. Зокрема, в пункті 1 Будапештського меморандуму  РФ зобов'язується поважати незалежність, суверенітет та чинні кордони України. Росія порушила і і продовжує порушувати пункт 2 Меморандуму, в якому вона підтвердила, що ніяка її зброя ніколи не буде використовуватися проти України. Крім того, на постійній основі порушується пункт 3 Будапештського меморандуму, тобто здійснюється економічний тиск на Україну. Саме тому ми ініціюємо  проведення  консультацій за участю всіх країн-учасниць Будапештського меморандуму. Всі наші дотеперішні спроби скликати такі консультації були проігноровані Росією.

Аксіомою є те, що Росія несе відповідальність за відновлення миру і спокою в Донбасі. Замість того, щоб звинувачувати українську сторону, вона повинна вивести свої війська і зброю та повернути Україні контроль над кордоном. Зрозуміло, що жоден політичний процес, проведення виборів в умовах панування на Донбасі Росії та її найманців, а також її відкритої заінтересованості у дестабілізації усієї України не припинить загрозу тероризму, територіальній цілісності України та безпеці в Європі.

Запитання: Президент Петро Порошенко заявив, що має намір повернути Крим до складу України і «повернути Україну у Донбас» політико-дипломатичним і міжнародно-правовим шляхом. Про які конкретні кроки в цьому напрямку міг би Київ просити міжнародну спільноту, якщо вдасться запустити дипломатичну ініціативу щодо повернення півострова? Як це може бути пов'язано з початком роботи в Криму місії Ради Європи з прав людини? Чи вимальовуються на даному етапі якісь сценарії майбутньої деокупації Криму?

Відповідь: Насамперед, ми глибоко стурбовані  тим, що на тимчасово окупованої з боку РФ території Автономної Республіці Крим, як і частини Донецької та Луганської областей Росія продовжує грубо порушувати фундаментальні права і свободи людини. Про це в один голос сигналізують і доповіді авторитетних міжнародних організацій, правозахисних структур, а також окремих країн, зокрема Туреччини. Достатньо сказати, що в оприлюдненому 27 січня звіті впливової міжнародної неурядової організації «Freedom House» стан політичних прав і свобод в окупованому Криму характеризується як «невільний». Міжнародні експерти фіксують факти масового переслідування з боку російської окупаційної влади українців та кримських татар, акти насильства, залякування, обмеження їх права на свободу думки, совісті і релігії тощо. Відтак, злочинні дії окупаційного режиму РФ, який несе безумовну відповідальність за дотримання прав і свобод громадян, мають повинні постійно перебувати у фокусі міжнародної спільноти для забезпечення безперешкодного доступу основних конвенційних і моніторингових механізмів Ради Європи та інших міжнародних організацій на окуповану територію Кримського півострова. Стосовно візиту Спецпредставника Генсека Ради Європи Штудмана до окупованого Криму, то він може стати стане першим кроком, який спонукатиме Кремль до безумовного дотримання своїх міжнародних зобов’язань стосовно захисту прав людини.

Не можуть не викликати занепокоєності і факти мілітаризації Криму з боку Росії, її намагання перетворити його у військовий плацдарм для здійснення імперських амбіцій Кремля, які становлять реальну загрозу безпеці не лише України, а й усієї Європи і світу.

Ми виходимо з того, що Крим був, є і буде українським. Злочинну анексію АРК також ніколи не буде визнано з боку світової демократичної спільноти. Втім, треба розуміти, що його повернення в юрисдикцію України – складний, тривалий процес і це можливе лише політико-дипломатичним шляхом, із залученням ключових міжнародних гравців.

Ініціатива Президента П.Порошенка передбачає проведення міжнародних перемовин, в ході яких можна було б обговорити дорожню карту з деокупації Криму, яка, серед іншого, має включити забезпечення міжнародного тиску, у тому числі через санкції, судові процеси тощо.

Відтак, українська дипломатія докладе максимуми зусиль, щоб питання Криму було на постійній основі серед перших пунктів міжнародного порядку денного.

Запитання: Захід повинен збільшити кредитну фінансову допомогу Україні, заявила Міністр фінансів України Наталія Яресько в інтерв’ю France 24. «Ми просимо наших партнерів про підтримку. Не безоплатну допомогу, а підтримку кредитами, які дозволять подолати нинішній складний період», - зазначила Яресько (цит. агентство «РЕГНУМ»). В якій мірі перспективи української економіки дозволяють сподіватися, що Захід може розраховувати на безперебійне обслуговування цих кредитів? Яким бачиться Вам майбутній розвиток Зони вільної торгівлі ЄС-Україна, введеної з 1 січня 2016 роки?

Відповідь: Дозвольте нагадати, в якому контексті  Міністр Наталія Яресько закликала міжнародну спільноту надавати фінансову допомогу Україні. Саме для того, щоб підтримати її у боротьбі за основоположні гуманітарні цінності. Наразі Україна несе тягар воєнних витрат, платить за захист Європи та її основоположних принципів, на яких європейці  комфортно живуть після завершення Другої світової війни. Ці принципи територіальної єдності та суверенітету визначені Гельсінським актом. Сьогодні весь світ бачить, що Україна платить за це дуже високу ціну, як людськими життями, так і територією і фінансовими ресурсами.

Пані Яресько повідомила про виділення з боку США додаткових кредитних гарантій на 2 млрд дол., очікуємо 1.8 млрд. від ЄС, 500 млн євро - від Німеччини, Японія оголосила про фіскальний пакет на суму 300 млн дол. Тобто і ми, і наші партнери віримо в економіку України, віримо в глибину і масштаби євроінтеграційних реформ, які ми разом проводимо.

Хотів би наголосити, що перспективи української економіки залежать від якості і швидкості європейських реформ, які ми противопоставили агресії зовні. Серед головних напрямів реформ: оновлення влади та антикорупційна реформа;  децентралізація та реформа державного управління; судова реформа;  реформа правоохоронної системи (створено нову поліцію  з рівнем довіри 80%); дерегуляція та розвиток підприємництва (реєстрація бізнесу скорочена до двох днів, знято 100 регуляторних бар’єрів, скасовано 41% дозвільних документів); запущено систему електронних закупівель; припинили газову залежність від Росії; здійснено переорієнтацію торгівлі з ринку РФ.

Економічна ситуація складна, але вже є ознаки оздоровлення. У першому півріччі падіння ВВП становило близько 16%, промисловості – 20,5, реальної заробітної плати – на 23,9, зростання споживчих цін – на 39,3%, Водночас, ВВП у третьому кварталі зріс на 1% у порівнянні з другим кварталом. У 2016 році прогнозуємо зростання ВВП на рівні від 1 до 2,4 %. Як ви знає, минулого року було здійснено певну реструктуризацію боргу - продовжено на 4 роки, мінус 20% боргу. Є домовленості щодо швидкості повернення боргів в залежності від темпів відновлення економіки.

Водночас, головною економічною подією дійсно є запровадження з 1 січня 2016 року поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. Це відбулося попри те, що РФ фактично блокувала трьохсторонні переговори у форматі Україна-ЄС-РФ, транзит українських товарів до країн Азії територією РФ тощо.

В контексті ЗВТ йдеться не стільки про нові ділові й інвестиційні можливості в наслідок лібералізації торговельного режиму, ця угода  -  це принциповий крок на шляху інтеграції економіки України в Європейський економічний і політичний простір. Цей шлях пройшла раніше Болгарія. Коли рухнула соціалістична система, чи могла Болгарія розвиватися далі нормально поза межами європейської системи? Досвід свідчить, що європейський вибір Болгарії вивів її уперед у порівнянні з деякими країнами-сусідами, які відстають на шляху євроінтеграції. Відтак, майбутнє ЗВТ - це не лише заощадження для експортерів, якісь моментальні прибутки, це, насамперед, цивілізаційний вибір, підґрунтя подальшого євроінтеграційного поступу  українського суспільства.

Запитання: Чим обумовлені озвучені днями наміри України відродити до 2020 року підводні сили у складі двох-чотирьох підводних човнів з тим, щоб вони стали, за висловом командувача українських ВМС віце-адмірала Сергія Гайдука, "елітою флоту і важливим бойовим, морально-психологічним і стримуючим фактором у регіоні"? Чи передбачається в цьому плані співпраця з ВМС Болгарії та іншими країнами-членами НАТО?

Відповідь: Події, які відбулися в Україні у зв'язку з агресією проти України з боку Російської Федерації, змінили погляди та підходи до місця і ролі армії. Наша історія нас навчила, що сильна держава неможлива без сильної армії. Вшанування молодих героїв, які 29 січня 1918 на залізничній станції Крут зупинили наступ більшовицьких військ на Київ та продемонстрували справжній героїзм і самопожертву в ім'я незалежності Української Народної Республіки, ми ще раз осмислемо помилки минулого, щоб не повторювати їх у майбутньому. Відтак, фактично створено нову армію, яка, як і тоді, дала гідну відсіч російському агресору. Ми розпочали кардинальні реформи і за короткий термін були розроблені заходи з оптимізації та реорганізації Збройних Сил України та на їх основі проект Державної цільової оборонної програми оптимізації та реорганізації армії на 2015-2017 роки.

Продовжуємо нарощування бойового складу видів ВС, у тому числі відновлення наших Військово-морських сил та їхнього потенціалу, який був багаторазово ослаблений у зв'язку з анексією Криму з боку Росії. У 2016 році в бюджеті національної безпеки Україна виділила 5 відсотків від ВВП, з яких понад 2 - на Збройні сили. Ми вважаємо, що це життєво важливо, особливо з огляду на драстичне озброєння Росії. Як ви знаєте, у 2015 році, Чорноморський флот Росії був значно поліпшений, у тому числі сучасними трьома підводними човнами і двома ракетними суднами.

На цьому тлі, Україна повинна проводити свою військову політику, щоб була готовою захищати свої кордони від країни, яку ми вважаємо державою-агресором. Співпраця між нашими військово-морськими силами не припиняється, особливо в контексті участі у спільних навчань та підготовки кадрів. Стосовно співробітництва в галузі створення підводних сил, навряд чи можна говорити, в т.ч. у зв'язку з відсутністю планів Болгарії щодо відродження цього виду в структурі ВМС.

Запитання: Як Ви оцінюєте шанси щодо надання Європейським Союзом у 2016 р. безвізового режиму  для українських громадян?

Відповідь: Ми вийшли на фінішну пряму і маємо реальний шанс втілити мрію українців вільно подорожувати Європою. У грудні минулого року Єврокомісія констатувала виконання критеріїв другої фази Плану дій  та  рекомендувала країнам-членам і Європейському парламенту запровадити безвізовий режим для українських громадян. Це – результат копіткої і злагодженої роботи усіх гілок влади. Втім, уряд не заспокоюється і продовжує реформи в усіх сферах, охоплених безвізовим діалогом. Зокрема, на початку року започатковують свою роботу незалежні Національне антикорупційне бюро, Національна агенція із запобігання корупції, спеціальна антикорупційна прокуратора, відповідне фінансування передбачено в державному бюджеті. Запровадження  безвізового режиму стане потужним сигналом підтримки з боку ЄС українських громадян, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також додатковим стимулом для подальшого проведення системних реформ.

Відтак, ми очікуємо, що у 2016 році Україну буде включено до переліку країн, громадянам яких не потрібні візи для короткострокових поїздок до країн Шенгенської зони. Ми також розраховуємо на підтримку з боку дружньої Болгарії, враховуючи, що запровадження безвізового режиму відкриє шлях до інтенсифікації торговельно-економічного співробітництва, міжрегіональних зв’язків, туризму та контактів між людьми.

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux