У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на території, що входила до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). 1 грудня 1918 року членами Ради державних секретарів ЗУНР у Фастові було укладено передоб’єднувальний договір з Директорією УНР про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». 3 січня 1919 року Національна Рада УНР у місті Станіслав (Івано-Франківськ) схвалила об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку. 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.

22 січня 1919 року згаданий договір, що увійшов у історію як «Акт злуки» – акт об’єднання українських земель, був оприлюднений у Києві на Софійській площі.

Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, Акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

Єдиною Україна пробула недовго: складна економічна і військова ситуація, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже через кілька місяців після проголошення Возз’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття – Чехословаччина.

І хоча Акт злуки 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І 22 січня 1990 року мільйони  українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.

День Соборності відзначається відповідно до Указу Президента України від 21 січня 1999 року № 42/99.

Сьогодні у драматичний для України час це свято, як ніколи, є символом територіальної та духовної єдності нашої держави, а також нагадуванням про те, що наша Батьківщина – єдина навіки.