День, що отримав назву Дня пам’яті жертв голодоморів, щорічно припадає на четверту суботу листопада. У цей день українці по всьому світу традиційно запалюють на підвіконнях своїх домівок Свічу Пам’яті за мільйонами безневинних жертв, замородованих штучним голодом, створеним сталінською репресивною системою. Його кінцевою метою була остаточна денаціоналізація України, а для того знищення її духовного ресурсу - українського селянства та української інтелігенції.

Навмисно організований керівництвом ВКП та урядом СРСР масовий голод, призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території тодішньої Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі приречених на голодне вимирання українських територій, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР знало про факти загибелі людей від голоду. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й будь-які згадки про нього заборонялися.

У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор 1932-1933 років відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом Українського народу.

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генасамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932-1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», який визначає події
1932-1933 років, як геноцид українського народу

23 жовтня 2008 року Європарламент визнав голодомор в Україні 1932-1933 років злочином проти людства і висловив співчуття Українському народу.

28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті голоду 1932-1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих і засудивши жорстоку політику сталінського режиму.

Поминаючи жертв Голодоморів, український народ також вшановує пам’ять мільйонів невинних людей – представників інших народів, що втратили свої життя в результаті масового голоду, створеного навмисними діями і політикою радянського режиму.