Посольство з інтересом ознайомилося зі статтею «Порошенко не зупинить розпад України» (І.Христов, «Стандарт», 28 травня), продубльованої в інтерв’ю інформаційному агентству «Фокус», та не може не вітати зростаючої уваги експертного середовища до ситуації в Україні. Втім, перше, що привертає увагу, це зневажливе ставлення автора до українських виборців,  чого, на наш погляд, не може собі дозволити науковець, викладач, а тим більше соціолог. Так, стверджуючи, що Петро Порошенко був призначений президентом ще до виникнення ідеї виборів, а решта – це лише вторинна легітимаційна процедура, яка надала демократичну форму заздалегідь прийнятому геополітичному рішенню, він тим самим свідомо ігнорує підтверджений авторитетними міжнародними спостерігачами факт вільного волевиявлення майже 10 мільйонів громадян України. А вони віддали свої голоси за П.Порошенка не під диктовку чи через втручання США або Німеччини, в чому намагаються переконати читачів, а через бажання реальних змін в державі. 

Прикметно, що думки про перманентний напіврозпад України або про те, що Україна не відбулася як економічна, фінансова, енергійна і етнічна держава і що взагалі  питання розпаду України – це справа часу і ціни і т.п., є логічним продовженням надрукованих на шпальтах газети «Стандарт» подібних утверджень інших «експертів» по Україні (професорів і, навіть, академіка), які на тлі останніх подій ростуть як гриби після дощу і, очевидно, також вважають себе гарними україністами. Не менш очевидним є й те, що подібні речі співзвучні не лише з публічними антиукраїнськими заявами теперішнього керівництва Росії, а з його безпардонними діями стосовно України, які гостро засудила і продовжує засуджувати уся світова демократична спільнота, обурена відверто агресивною поведінкою РФ в ХХІ столітті. Адже, Кремль прагне відродження імперії, на кордоні якої не може бути місця незалежній Україні, та очікує на чергові бурхливі і тривалі аплодисменти з боку інфікованого ним же шовіністичним вірусом суспільства.

Мусимо розчарувати автора і його однодумців: своєю винятковою активністю  під час недавніх виборів українці однозначно довели свою готовність захищати свою рідну державу від зовнішніх загроз, а також бажання миру і європейського майбутнього. Громадяни України з усіх регіонів, включаючи окупований Крим, переконливо продемонстрували бажання жити в єдиній, соборній і унітарній державі. Відтак, ніколи національна ідея не була таким сильним консолідуючим чинником для українців як сьогодні. Це означає, що Україна піднімається з колін та дає достойну відсіч імперської Росії, яка не хоче поважати європейський вибір українців. Не можна перемогти народ, який у мужній боротьбі, на своїй території, виборює свою cвободу. Але цього чомусь не зміг чи не захотів побачити шановний соціолог.

Розпад України як держави має місце лише в головах тих, хто це стверджує, та немає нічого спільного з реальністю. Як і страшилки про «бандерівців» і «фашистів», придумані в Кремлі для захисту російськомовного населення в Україні. Але мудрий український народ під час голосування дав гідну відповідь і на це питання. Адже, вибори підтвердили повне фіаско розпалюваної Кремлем антиукраїнської істерії та міфів про нібито фашистську, нацистську та антисемітську Україну.

Виникає нериторичне запитання, як може так упереджено і зневажливо ставитися до України у цей драматичний для неї час людина, яка народилася у Києві? Втім, втішним для автора може бути хіба що те, що він не єдиний в цій державі, хто народився в Україні або там навчався, жив, їв смачний український хліб, але чомусь її погано знає та дозволяє собі робити такі необгрунтовані висновки і прогнози, вводячи в оману людей.