Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Български
Інтерв’ю Посла України в Республіці Болгарія Миколи Балтажи "Південний потік” - це політичний проект" газеті «Капітал»
Опубліковано 08 квітня 2014 року о 17:15

Посол України в Болгарії Микола Балтажи: "Південний потік" - це політичний проект

 

Чи є вірогідність, щоб кримська криза знову загостриться або самий критичний момент вже пройшов?

 

Я б не сказав, що він пройшов, тому що ситуація ескалюється Російською Федерацією. Вона дозволила собі під хибним приводом захисту російськомовного населення в Україні і шляхом відвертої військової та інформаційної агресії організувати нелегітимний референдум, який грубо суперечить українському законодавству, законодавству самої Автономної Республіки Крим та нормам міжнародного права. І це закінчилося фактичною анексією, також незаконною, Крима з боку Російської Федерації. Наразі Росія здійснює дії, які виходять поза межі будь-якої логіки, моралі та норм права. У Криму вже є масові порушення прав людини і це підтверджується авторитетними міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ. Хотів би підкреслити, що Україна не визнає незаконний референдум, який є пародією на демократичний процес, здійснений маріонетковим режимом в Криму під дулами автоматів, через фальсифіковане голосування та без спостерігачів ОБСЄ.

Ми не визнаємо фактичний аншлюс Автономної Республіки Крим Російською Федерацією і вважаємо, що це тимчасово окупована територія. Ми ніколи не приймим цей факт і зробим все можливе, щоб повернути собі Крим.

 

Яким чином могло б  статися повернення Криму?

 

Ми реалісти і не вважаємо, що це буде можливо сьогодні або завтра. Але для нас дуже важливо, що фактично все міжнародне співтовариство підтримало Україну, а Росія самоізолювалась. Україна звернеться також до Міжнародного Суду ООН та інших міжнародних авторитетних інституцій. Не менш важливим є, щоб український уряд провів реформи, які врятують економіку, що знаходиться на межі банкрутства, зміцнив армію і консолідував суспільство. Чим сильнішою буде країна в економічному, політичному і військовому сенсі, тим більше у нас буде шансів повернути Крим.


А Ви не стурбовані, що з цими російськими військовими біля кордону України можливе нове вторгнення в інші частини країни?

 

Звичайно, що ми стурбовані. Брязкання зброєю є фактом і ніхто не може дати гарантію, що Росія не здійснить чергове військове вторгення в Україну. Але, як у випадку з Кримом, Росією було зроблено грандіозну підготовку кампанії по дезінформації, реальної інформаційної агресії проти України, зараз це продовжується у східних регіонах. Ситуація там нагнітається російськими громадянами, агентурою, диверсантами, дискредитується центральний уряд та робляться спроби переконати громадськість, що він не в змозі контролювати ситуацію, відтак Росія повинна захистити своїх співвітчизників. Стереотипи про бандерiвців і фашистів дозволяють зомбіювати людей як в Росії, так і в самій Україні, що дуже погано. Одночасно робляться заяви, що Росія зацікавлена в стабільній Україні, яка була б гідним партнером. Як ви бачите, йдеться не лише про подвійні стандарти, а й про цинізм, що Росія сповідує.


Як би Ви відповіли на звинувачення з боку Росії, що уряд у Києві є нелегітимним і на даний час при владі фашисти, які не можуть об'єднати країну?

 

В Україні, як і в кожному демократичному суспільстві, є крайньо праві сили. А уряд був сформований законно обраним парламентом. Немає жодних причин вважати його нелегітимним. Інше питання, що він комусь не подобається. Але це не може бути приводом для військового вторгнення. Тепер робляться спроби, щоб Російська Федерація повернулася в часи СРСР, це здійснюється шляхом радянської пропаганди, радянських стереотипів і менталітету. І, на жаль, кампанія промивання мозгів діє.

 

Як може ЄС допомогти Україні стати стабільною державою?

 

ЄС вже продемонстрував на практиці готовність допомогти Україні. Ця допомога є і політичною, і економічною. Ми вже підписали політичну частину Угоди про асоціацію та очікуємо після виборів Президента в Україні підписати й економічну. Ця угода дуже важлива для України, тому що власне через це люди вийшли на протести. І зараз, через стільки часу, за такої високої ціни - 104 особи загинуло на Майдані за свободу – ми повертаємося до її підписання. Дуже важливою для нас є також програма макроекономічної допомоги, яку готують МВФ та ЄС. Необхідно, щоб ця допомога прийшла вчасно, тому що існує ризик виникнення гострих соціальних проблем. Наразі Росія підвищила ціну на газ для України і це відчують як громадяни, так і промисловість. Чим швидше допоможе ЄС, тим більше він збереже свою привабливість, оскільки існує небезпека виникнення розчарування. І якщо це станеться, ми фактично допоможемо тим, хто саботує євроінтеграцію, а також Росії, яка не хоче, щоб Україна мала право та вибір і розвивалася як незалежна європейська держава. Потрібно прискорити також реформи.


Чи Ви вважаєте, що в українському суспільстві існує консенсус стосовно шляху до ЄС, тим більше що, як ви зазначили, це супроводжуватиметься дуже складними реформами?

 

В українському суспільстві завжди було понад 50% підтримки інтеграції в ЄС. Зараз в контексті останніх подій і незаконних дій Росії йде кампанія з блокування асоціації з ЄС. Але, на мою думку, консенсус є, у тому числі в парламенті. Дуже важливо пояснити людям, що немає іншого шляху, немає альтернативи. Єдиним є шлях до ЄС, там також ситуація не ідеальна, але він залишається зоною стабільності, процвітання і якіснішого життя.


Із започаткуванням кризи в Україні, чи встигаєте Ви орієнтуватися, якою є болгарська позиція з цього питання, чи Вам важко з різноманітними сигналами, що надаються урядом і партіями?

 

Однозначно та з самого початку болгарський уряд та Глава держави підтримали суверенітет і територіальну цілісність України. Ми високо цінуємо підтримку Болгарії, це - європейська позиція. По відношенню до партій, ми розуміємо, що у Болгарії, з історичної точки зору, добрі відносини з Росією, але вона й у гарних відносинах з Україною. Для нас це - вибір між правдою і брехнею, між майбутнім і минулим. Майбутнє - це Європа, а минуле - пострадянські об’єднання, в яких хоче втягнути нас Росія.

 

Паралельно з кримською кризою виникли нові питання щодо газопроводу "Південний потік", який обходить Україну. На Вашу думку, чи існує майбутнє у цього проекту?

 

Україна з самого початку проти цього проекту. "Південний потік" – це політичний проект, це спосіб покарати Україну за те, що вона не хоче робити те, що їй скаже Кремль. Ми вважаємо, що набагато вигідніше модернізувати газотранспортну систему України, ніж робити такі безглузді та дорогі проекти. Це вимагатиме набагато менше грошей - за нашим аналізом необхідні найбільше 5 до 6 млрд. євро на модернізацію української газотранспортної мережі. Водночас, не можна здійснювати такі проекти за рахунок енергетичної безпеки третіх країн, у даному випадку України. Обов’язково потрібно враховувати інтереси цих країн. Крім того, внаслідок останніх подій Росія зняла свою маску і продемонструвала, що не хоче грати за правилами. Так само у випадку з «Південним потоком». А ЄС, звичайно, зацікавлений, щоб цей проект відповідав європейським стандартам. І останнє, але не менш важливо. Країни, як Болгарія, вважають, що підтримучи цей проект, вони уникнуть проблемні держави як Україна. Правда у тому, що на нас роблять наклеп. У 2009 році з такою попередньо потужною пропагандою росіяни нав’язали цей страх, що ми перекриємо газовий кран. А він не у нас, він в Росії, з іншого боку кордону. Тепер вважається, що в обхід України та забезпеченням прямого доступу до російського газу можна вирішити питання. Втім, ми з Росією - сусіди, між нами немає транзитних держав, але це не допомагає. Є також сумніви щодо економічної обгрунтованості "Південного потоку". Відтак, не думаю, що у нього є майбутнє.

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux